Роз’яснення щодо особливостей опалювального сезону 2015 – 2016 року

Для опалювального сезону 2015-2016 років характерні ряд особливостей, які внесли суттєві зміни у систему надання послуг з централізованого опалення, нарахування плати та розрахунку за цю послугу.

Зокрема у повній мірі вступили в дію положення Закону України від 10 квітня 2014 року №1198-VII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», якими передбачено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Договір на надання зазначених послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Відповідно до цього ж Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 31.03.2015  № 1171 встановила тарифи на послуги гарячого водопостачання та централізованого опалення для теплопостачальних організацій, які керуючись цими нормативними актами, з початку опалювального сезону 2015-2016 років розпочали надавати послуги з гарячого водопостачання та централізованого опалення безпосередньо мешканцям житлових будинків (у Києві здебільшого такі послуги надають ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»).

Таким чином перша новація, яка вступила в дію протягом 2015 року – перехід на прямі договірні відносини виконавців послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання (теплопостачальні організації) зі споживачами (власники квартири, орендарі чи квартиронаймачі) та затвердження національним регулятором (НКРЕКП) нових тарифів, які значно вищі за ті, що діяли до 31 березня 2015 року.

Ріст цін на газ та електроенергію, відповідно і підвищення тарифів для споживачів, спонукали Київську міську владу до пошуку шляхів та механізмів, які дозволять населенню заощаджувати кошти на оплаті за комунальні послуги.

Враховуючи, що справжня економія неможлива без ведення обліку об’єму наданих послуг, яка здійснюється у першу чергу за допомогою лічильників, у 2015 році київська міська влада розпочала програму тотального енергообліку в житлових будинках та запровадила поетапне обладнання житлового фонду загальнобудинковими теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації, що дозволяє споживачам платити лиш за спожите тепло та економити близько 20 – 30% коштів.

На зазначені цілі в Програмі економічного і соціального розвитку міста Києва на 2015 рік було передбачено 67811,2 тис. грн. та за ці кошти протягом року встановлено 1195 приладів обліку. Також, міською владою було досягнуто домовленостей з теплопостачальною організацією ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» про встановлення 3 тис. приладів обліку за рахунок інвестпрограми Компанії 2015 року. Свою обіцянку перед містом КИЇВЕНЕРГО виконало своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, спільними зусиллями протягом минулого року у столиці встановлено більше 4000 загальнобудинкових теплолічильників і майже 90% мешканців Києва мають можливість у цьому опалювальному сезоні сплачувати за централізоване опалення за показниками будинкових приладів обліку тепла. 

Отже, друге важливе нововведення 2015 року, яке запроваджено у Києві стосується розрахунку за спожиті послуги з централізованого опалення – перехід до системи енергообліку в житлових будинках шляхом встановлення загальнобудинкових теплолічильників, що дозволяє споживачам сплачувати лише за спожите тепло та значно економити, зокрема, коли температура зовнішнього повітря відносно висока.

Крім того, у 2015 році постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2015 року № 1037, яка була оприлюднена та набрала чинності 19.12.2015, змінено порядок нарахування (визначення) плати за послуги з централізованого опалення у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії.

Зокрема, відповідно до зазначеної постанови для мешканців цих будинків нарахування здійснюється «з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об’єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря та фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим». Тобто механізм дає підстави нараховувати плату за принципом, який максимально відображає реально спожите тепло.

Тож третя особливість цього опалювального сезону – запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря.

Київ став першим в Україні містом, яке розпочало реалізацію такого механізму у форматі пілотного проекту та надало можливість справедливого нарахування споживачам як із будинковими приладами обліку, так і без них. Тож вже починаючи з жовтня, враховуючи відносно теплі погодні умови, застосування зазначених нововведень дозволило киянам економити на сплаті  за тепло ≈ 20-30%.

За даними теплопостачальних організацій, які згідно діючого законодавства здійснюють нарахування та перерахунок плати за ці послуги, з початку опалювального сезону 2015-2016 років киянам здійснено перерахунки за послугу з централізованого опалення на суму 85,8 млн. грн.

Перерахунок плати за листопад та грудень було відображено у грудневих квитанціях, сума якої нараховувалась окремо мешканцям таких будинків:

1. У яких встановлено теплолічильник 

2. У яких відсутній загальнобудинковий лічильник

3. У яких температура повітря в квартирі не відповідає нормативній
(нижче 18 °С)

Разом з тим, слід відмітити, що зважаючи на особливості цього опалювального сезону та з урахуванням численних звернень споживачів (з початку цього опалювального сезону зафіксовано майже 1,5 тисячі сигналів від мешканців щодо недостатньої температури у квартирах), у кожному районі створено комісії, до яких входять фахівці теплопостачальних підприємств (ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ») та житлових організацій, які обслуговують будинки.

За попередніми висновками, вже зафіксовано близько 400 випадків, де заміри температури підтвердили інформацію мешканців і де необхідно зробити перерахунок. Однак значна частина обстежень не виявила температурних порушень, а в багатьох випадках люди просто не відчиняли двері представникам комісії, були випадки відмов від проведення огляду помешкань.

Виявлено три основні причини недогріву: недостатня температура теплоносія, розбалансування внутнішньобудинкової системи; недостатнє утеплення самої квартири.

В останньому випадку споживачеві надаються рекомендації, але перерахунок не здійснюється, адже якщо оселя не утеплена, то збільшення температури теплоносія не дасть бажаного результату, а лише збільшить рахунок за спожите тепло.

Комісії продовжуватимуть постійну роботу до завершення опалювального сезону. Їхня робота націлена на те, щоб люди змогли своєчасно, в установленому порядку отримати перерахунок, не затрачаючи час на бюрократичну взаємодію з виконавцями послуг.